ГРЕМІ́ТИ, МЛЮ́, МИ́Ш,
Гремі́ти, млю́, ми́ш, гл. Гремѣть, издавать сильный, раскатистый звукъ. Грім гремить. Ой стучить гремишь з поля сторожа. Чуб.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 324.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГРЕМОТА́ТИ, ЧУ́, ЧЕШ →← ГРЕКИ́НЯ, НІ,